Андрій Рубцов: УКУ – це фуршет можливостей, які спонукають тебе до втілення позитивних змін

Один із кращих випускників програми “Соціальна педагогіки” 2019 року Андрій Рубцов під час урочистостей з нагоди вручення дипломів випускникам Факультету наук про здоров’я поділився своїми враженнями від навчання та саморозвитку в Українському католицькому університеті.

_FOT1084 (1)

Впродовж чотирьох років навчання Український католицький університет став для мене значно більшим, ніж просто вищим навчальним закладом. І щоб зрозуміти мене краще, я охарактеризую те, чим та за що я дякую університету.

УКУ – це про людей. УКУ – це про можливості. УКУ – це про любов.

Люди. Це ті, хто зробили УКУ таким, яким ми знаємо його тепер. Незважаючи на чималі труднощі й численні виклики, які повставали на шляху розвитку Університету, саме люди з Божою допомогою здійснили те, що зараз викликає захоплення у людей з різних куточків світу. Я вдячний за змогу перебувати у середовищі людей, які своєю щоденною діяльністю надихають та мотивують рухатися вперед. Хочу щиро подякувати адміністрації Університету, персоналу, студентам, усім та кожному за те, що ви зробили моє перебування тут найкращим досвідом у своєму житті.

Можливості. Достатньо часто ми чуємо, що “УКУ – це фуршет можливостей”. Але я насмілюсь дещо змінити цю фразу, додавши що “УКУ – це фуршет можливостей, які спонукають тебе до втілення позитивних змін”. Для того, щоб якнайкраще донести свою думку про можливості, я поділюся власним досвідом.

Завершуючи навчання у школі, я, мабуть, як і чимало інших випускників, не знав чим хочу займатися далі. Впродовж шкільних років я не уявляв, що маю можливість втілювати зміни у своєму локальному середовищі, впливати на благополуччя тих, хто мене оточує, та те, що маленькими кроками до великої мети справді можливо
дійти. УКУ, завдяки своєму фуршету можливостей допомог мені у цьому.

Навчаючись на Програмі з Соціальної педагогіки (зараз Соціальна робота УКУ / Social Work UCU), я вже з першого курсу знав, що для успішного завершення бакалаврату нам як студентам треба зреалізувати соціальний проект. На початку четвертого курсу ми отримали це завдання від нашої викладачки з соціально-педагогічного проектування, виконавчої директорки БФ “Львівська освітня фундація” Мар’яни Кащак вже з конкретними вимогами. Згодом ми з одногрупницями Вікторією Скірою та Христиною Купчевою запустили наш Соціальний проект “BullyBunny”. Після його успіщної реалізації в школах Львові і Львівщини, нас почали запрошували для участі в публічних заходах в тематиці булінгу, зокрема ми представили свій проект Міністру Юстиції Павлу Петренко в часі його візиту в УКУ. Також на одному з моїх найулюбленіших ресурсів Платформа вийшов матеріал про нашу ініціативу. Я вірю в те, що це – новий етап розвитку нашого проекту, який розпочався з нашої соціальної стажерської практики.

62598606_881745348853224_4317811535557689344_o

Хочу окремо згадати наше студентське самоврядування – адже це саме те місце, яке розкрило мій потенціал та навчило брати на себе відповідальність. Тому зараз я дякую усім, хто так чи інакше був долучений до приготування та споживання цього “фуршету можливостей”.

Любов. Я гадаю, що саме Любов є одним з ключових факторів успіху Університету. Любов до Бога, Любов до ближнього, Любов до всього, що тебе оточує. Я вдячний, що Університет показав та навчив мене як це – любити, не вимагаючи нічого взамін. На цьому побудована уся наша велика спільнота.

Я вдячний, що маю гордість носити звання випускника Українського католицького університету. Ми (випускники) все ж маємо пам’ятати, що попри гордість, це – надзвичайно велика відповідальність. Тому потрібно й надалі Свідчити, Служити та Спілкуватися, в усіх середовищах, в яких ми колись опинимось.

_FOT0300